Новости

    Уряд згадав про заробітчан

    Уряд згадав про заробітчан — новим податком
    Уряд згадав про заробітчан — новим податком

    До парламенту внесено проект закону "Про зовнішню трудову міграцію", ініційований урядом. Його основна суть полягає в тому, щоб зобов’язати заробітчан сплачувати податки і збори згідно з українським податковим законодавством. Натомість після повернення на батьківщину гастарбайтерів обіцяють забезпечити пенсіями та, якщо буде в цьому потреба, й іншими соціальними виплатами.

    Яку суму щомісячно урядовці запропонують заробітчанам вносити до скарбниці, ще достеменно не відомо. Після прийняття закону Кабмін має розробити відповідний порядок і визначити це. За словами міністра соцполітики пана Розенка, можливо, заробітчани будуть платити ЄСВ такий же, як і фізичні особи-підприємці — 34,7% мінімальної зарплати, а це 422 гривні на місяць у 2015 році. Передбачається, що закон парламентарі ухвалять вже у вересні, адже він потрібний для надання безвізового режиму з ЄС. За різними оцінками, за кордоном працює від 3 до 5 млн. українців. Неважко підрахувати: якщо кожен заробітчанин щомісяця сплачуватиме хоча б 420 гривень, то за рахунок трудових мігрантів бюджет поповнюватиметься, як мінімум, 15 млрд. гривень щороку.

    Але чи погодяться заробітчани сплачувати податки і в країні, де працюють, і на батьківщині? Чи стосуватиметься закон тих, хто трудиться за кордоном нелегально? -- Закон не поширюватиметься на тих гастарбайтерів, що зайняті неформально, — коментує газеті "Експрес" Олена Малиновська, головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень. - Тобто, він не зможе охопити величезну кількість мігрантів з України. -- Що передбачає документ? Сплата податків буде обов’язковою чи добровільною? -- У статті 20 закону ("Обов’язок трудових мігрантів і членів їхніх сімей зі сплати податків і зборів в Україні") чітко зазначено, що "трудові мігранти сплачують податки та збори відповідно до податкового законодавства України", — додає Тарас Доронюк, операційний директор аналітичного центру CЕDOS. — Але, звичайно, ніхто не зможе змусити заробітчанина платити які-небудь податки чи внески в Україні, поки він того сам не захоче. Немає наразі таких механізмів. І наші урядовці це прекрасно розуміють. -- Може, заробітчани погодяться добровільно сплачувати податки — хто-зна, як життя за кордоном може скластися? Т. Доронюк: -- Із травня 2013 року наші трудові мігранти мають можливість взяти участь у добровільному соціальному страхуванні, тобто сплачувати страхові внески. Відповідне законодавство є. Але вони не поспішають це робити. Минулого року добровільно сплачували внески лише 5 — 6 тисяч осіб, скільки з них заробітчани — не відомо. Але думаю, що це одиниці.

    Сплачуючи 34,7% мінімальної заробітної плати, можна розраховувати хіба що на мінімальну пенсію. Наші мігранти чудово розуміють, що 949 чи 1200 гривень — не ті гроші, на які можна гідно жити на схилі віку, тому вибирають інші варіанти збереження зароблених коштів. О. Малиновська: -- Так, дуже мало заробітчан користу.ться добровільним страхуванням. Хоч передбачено, що мігранти можуть собі навіть "купити" страховий стаж за рік, два чи три, якщо їм не вистачає до пенсії. Наше пенсійне законодавство також недосконале. Особи, які не мають права на трудову пенсію, можуть отримати соціальну допомогу. А вона лише трохи менша за трудову пенсію у наших пенсіонерів, що мають по 30 — 40 років трудового стажу. -- Тобто закон навряд чи запрацює? О. Малиновська: -- Так. Уряд, власне кажучи, пропонує заробітчанам сплачувати податки і в Україні, і за кордоном. Більшість на це не погодяться, адже сподіваються на отримання пенсії в Італії чи Іспанії. Тобто, вони платять податки там. Навіщо їм це робити ще й тут?!

    Хоч є й винятки, пов’язані із нюансами законодавства тієї чи іншої країни. Наприклад, щоб легально працевлаштуватися у Греції, мігранти повинні сплатити певну суму внесків. Але, оскільки вони платять мінімум, лише ту кількість внесків, що дозволяє претендувати на отримання дозволу, він не дає їм жодних перспектив на отримання пенсії. Ще один момент. Існує велика недовіра як до різних інститутів України, так і до банків. Більшість заробітчан каже: "А чого я буду платити? А може, ці гроші в мене потім заберуть? Чи вони здевальвують? Чи пропадуть?" -- Скільки українців сьогодні працює за кордоном? О. Малиновська: -- Точних цифр ніхто не знає. За результатами останнього обстеження Держкомстату, йдеться про 1,5 млн. активних трудових мігрантів. 25% з цього числа працюють без оформлення трудових відносин. Наприклад, в Італії таких 30%, у Польщі — 50%. -- Міністр Розенко називає інші цифри -- від 3 до 5 млн. осіб? Т. Доронюк: -- Це загальна кількість українців, які живуть за кордоном. Це, можна сказати, українська діспора. Леся ЯСИНЧУК, газета "Експрес" * точка зору А що думають про нове оподаткування самі заробітчани? -- Можливо, і знайдуться такі, що захочуть платити цю суму, бо їм залишилося кілька років до пенсії. Мені ж до пенсії ще двадцять років, — вважає Вероніка Гродецька, котра кілька років живе та працює в Італії. — Тому робити такі пенсійні внески на майбутнє означає те саме, що подарувати їх якомусь жебракові чи злодієві — по-перше, я не знаю, чи повернуся жити в Україну, по-друге, гривня знецінюється. Є й зворотний бік медалі. Ті заробітчани, що легально перебувають в Італії, мають "пермессо", тобто дозвіл на роботу й сплачують податки, з досягненням пенсійного віку можуть отримувати пенсію в Італії. Правда, за теперішнім законодавством, жінки на Апеннінах виходять на пенсію трохи пізніше, ніж у нас — у 62 роки, а чоловіки — у 66 років. Пенсія коливається від 100 до 400 євро. Тобто, мінімальна допомога становить 100 євро у разі, якщо людина мало працювала та платила податки всього впродовж п’яти років. Якщо хтось сплачував податки 10, 15 чи більше років, може претендувати на пенсію розміром 400 євро. То який сенс дбати про те, щоб отримувати копійки в Україні, якщо навіть мінімальна італійська пенсія перевищить середню українську — розміром тисячу гривень?! А тим громадянам України, що одружені з особою, яка має громадянство Італії, у разі її смерті належиться також 60% пенсії померлого чоловіка чи дружини. А це мінімум 400 євро. Експрес онлайн

    http://expres.ua/