Новости

    Чи має країна достатні державні запаси під час Воєнного стану ? Пане Президенте ! Зупиніть "погром" Державного резерву України.

    Воєнний стан, запроваджений наприкінці листопада Україною, викликав цілу зливу неприйняття і навіть істерики як проросійських політиків, так і депутатів, здавалося б, патріотичного ґатунку, або тих, які себе такими вважають і просувають в суспільстві. Слідом за нардепами або разом з ними волали про недоцільність запровадження воєнного стану менш привілейовані громадяни. Не хочу нікого ображати, тому скажу більш обтічно:

    така собі умовна кухарка Стефа і слюсар Вася зараз "краще" за ціле Міноборони вкупі з РНБО та експертним середовищем Вам скажуть, що стан запроваджувати не треба, пізно, і взагалі – запроваджено його винятково для електорального порятунку нерядового Порошенка.

    Коли читаєш Фейсбук, то не полишає думка:

    "НА 5-му РОЦІ ВІЙНИ У ЛЮДЕЙ якесь інфантильне нерозуміння цього жахливого і залізобетонного факту".

    Війна. У притомному суспільстві про неї завжди пам’ятають. Про те, що кожного дня гинуть вояки, подеколи хлопчаки. На початку грудня було повідомлено активістами про 9 загиблих, молодшому з яких – лише 19 років. До чого я? А до того, що всупереч такій вбивчій чи не щоденній статистиці для більшості українських громадян в країні триває не війна, а олігархічна розбірка. При чому, розбірка українських олігархів, а зовнішнього фактору "братньої допомоги" північного сусіда для цих громадян не існує. Щоб саме така оманлива картинка про війну-невійну була в мізках у громадян України, працюють політики, олігархічні ЗМІ, фейкові та напівфейкові вкидання в Фейсбук, Месенжери тощо. І здебільшого ті ж сам технології задіяно у випадку з Воєнним станом. Умовно кажучи, у нас війна? – Ні, не війна. Україні потрібен Воєнний стан для захисту? – Ні, Воєнний стан потрібен винятково Порошенку для його політичних цілей. Точка? Ні – це дно. Втім, заради об’єктивності варто сказати, що українська держава (наш політикум), українська влада також винні в тому, що звичайний українець не сприймає необхідні заходи для оборони України, як такі, що саме конче необхідні нашій обороні, необхідні для порятунку і захисту країни проти агресора і агресії. Народу треба пояснити що славнозвісне українське прислів’я "Моя хата з краю" тут не спрацює, тому що саме крайню хату у селі будуть палити окупанти коли прийдуть на нашу землю. То ж українцям варто пам’ятати про трагічну долю людей із окупованих територій і Криму які були байдужі до захисту батьківщини і про те у якому стані зараз знаходяться населені пункти по обидві сторони лінії розмежування у зоні бойових дій. "Страшно, що ми звикли". ttps://24tv.ua/lifestyle/strashno_shho_mi_zvikli_aktor_boklan_emotsiyno_vislovivsya_pro_viynu_na_donbasi_n1077859

    Я не буду тут роздмухувати зраду, але одну історію тут переповісти варто. Дуже симптоматичну історію. Вона розпочалася у 2015 році і досі ще не закінчилася, хоча про небезпеки суспільству постійно сигналізували активісти, представники 3-го сектору і мас-медіа.

    Чи може в умовах Воєнного стану і далі бути напівпустим Державний резерв?

    В Україні, як і в багатьох державах, є державний резерв або Державне агентство резерву України. За поданням Айвараса Абромавичуса – українського політика литовського походження в липні 2015 року на посаду Голови державного агентства резерву України Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк призначив енергійного, амбітного, імпозантного, з гарним знанням англійської мови керівника "європейського типу" пана Мосійчука Вадима Адамовича. Тоді нам усім було дивно чути новомодні словосполучення "нульова толерантність до корупції", європейські цінності і така інша риторика. З того часу пройшло більше трьох років. Усі уже давно забули про відомого в вузьких колах українського політика литовського походження. Проте до цього часу тягнеться шлейф корупційного скандалу із намаганням закласти до державного резерву так званого "литовського палива" який пов’язаний із вищезгаданими особами. Та от біда – спритні хлопці зуміли обвести правоохоронні структури навколо пальця і звести нанівець розслідування кримінального провадження по цьому епізоду.

    Себе пан Мосійчук позиціонує як СЕО або "кризовий менеджер". Однак до цього менеджера мають серйозні претензії профільне міністерство, активісти і ветерани, які фахово обізнані із ситуацією в Держрезерві. То що ж воно таке за чудернацьке для простого українця слово СЕО. Щоб довго не морочити голову читачам розтлумачую. Це Головний виконавчий директор (ГВД) (англ. Chief Executive Officer (CEO) — найвища виконавча посада у компанії, організації або агенції. У закритих корпораціях прийнято, щоб головний виконавчий директор був також і головою ради директорів. Особливо часто одна особа займає ці два місця тоді, коли інша людина обіймає посаду президента або заступника директора з виробничих питань (Chief operating officer, COO). Тим не менш, посада президента у США та Великої Британії вважається вищою. Через це виникає необхідність у виконавчому віце-президенті (США) або виконавчому директорі (Велика Британія). У деяких країнах Європейського Союзу, існує дві окремі посади, одна для щоденних бізнесових справ та ще одна посада супервайзора для контролю стратегії (обирається акціонерами). У цих країнах головний виконавчий головує над виконавчою радою, а голова ради директорів керує радою наглядачів та ці посади завжди займають різні люди. Це забезпечує відмінність між менеджментом ради директорів та керівництвом ради наглядачів. Це полегшує розрізнення повноважень керівництва корпорації. Ціль — запобігти конфлікту інтересів та надлишковій концентрації влади у руках однієї людини. Тут існує чітка паралель із державними структурами влади, яка намагається розділити політику та управління.

    А якщо простіше – це намагання пана Мосійчука втокмачити нам «непросвєщьонним» що треба державі позбавитись від керування стратегічно важливим для країни напрямком державних запасів і приватизувати державний резерв та створити закриту від суспільства корпорацію і наглядову раду із іноземців подібну до на НАК "Нафтогаз Україна". Ото заживуть декілька осіб — членів наглядової ради, яка непідконтрольна і непідзвітна державі. Зоряна мрія пана Мосійчука…..

    Але вернемось до нашого "кризового менеджера". Він дійсно таки кризовий менеджер. Бо це ж треба було отримати таку гарну фахову підготовку під час навчання у кублі російських спецслужб у 1996-2000 роках у Севастопольському інституті ядерної енергії (колишній Севастопольский військово-морський інститут) за спеціальністю "інженер-електрик". Мабуть цей досвід здобутий також і під час роботи в 2003-2004 роках (маючи спеціальність "інженер-електрик") головним спеціалістом департаменту макропрогнозування Міністерства економіки і європейської інтеграції. Правда є один пікантний момент. Згідно досьє, яке офіційно опубліковане за адресою https://latifundist.com/dosye/mosijchuk-vadim, ніякої іншої інформації про роботу В.Мосійчука у період з 2000 до 2002 року немає. Отже не зрозуміло чим у проміжок часу з 2000 до 2002 року займався випускник Севастопольського інституту ядерної енергії (колишнього військово-морського інституту) В. Мосійчук і де він у цей час знаходився? 12 березня 2002 року Нахімовською районною державною адміністрацією міста Севастополь було зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності Приватне підприємство "МВА" (далі – ПП "МВА"). Юридична адреса: 99022 м. Севастополь вул. Громова,42. Директор: Мосійчук Вадим Адамович. Інформація про цей факт розміщена на двох загальнодоступних інтернет ресурсах https://opendatabot.ua/c/31803158?utm_source=viber&utm_medium=bot https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/31803158/

    Із тексту Постанови Господарського суду міста Севастополя від 24.10.2007. р. вбачається наступне. Починаючи з жовтня 2005 року ПП "МВА" перестало здавати звітність до державної податкової інспекції. Постановою Господарського суду м. Севастополя від 22.12.2008. (справа №5020-5/614) ПП "МВА" визнано банкрутом. 21.04.2009 року згідно даних ЄДР судових рішень http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/3464984 Господарський суд м. Севастополя (справа №5020-5/614) своєю Ухвалою за заявою Управління пенсійного фонду в Нахімовському районі міста Севастополя ухвалив ліквідувати юридичну особу ПП"МВА" ідентифікаційний код 31803158 – керівник Мосійчук Вадим Адамович. То що ж виходить, що одночасно з роботою на державній службі у Міністерстві економіки у 2003-2004 роках у цей же період державний службовець Мосійчук В.А. одночасно працював керівником комерційної структури ПП "МВА" на території АР Крим у м. Севастополь. Це є ознакою порушенням закону про державну службу, наявність реального конфлікту інтересів та порушенням статті 25 Закону України "Про запобігання корупції" а саме "Обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності". Як негарно для керівника "європейського типу" обманювати державу. У 2008 році пан Мосійчук закінчив Приватний вищий навчальний заклад "Європейський університет" за спеціальністю "економіка,фінанси" і під гаслами боротьби з корупцією уже будучи фаховим "кризовим менеджером" розпочав впроваджувати кризу у системі державного резерву України. У Криму він пройшов гарну практику про те, як можна довести до банкрутства суб’єкт господарювання за допомогою фіскальних органів і за це не нести ніякої відповідальності. А я вам така ганебна інформація, яка розміщена на сайті «Росрезерва», яка свідчить про те, що Мосійчук В.А. у 2015 році відразу після свого призначення на посаду Голови держрезерву у розпал бойових дій на Сході України увійшов до складу органу під назвою "Консультативный совет глав госрезервов СНГ". Інформація про цей факт була розміщена у 2015 році і до цього часу є на сайті Росрезерва за інтернет-адресою: http://rosreserv.ru/Konsultativnij_sovet/Sostav_Konsultativnogo_soveta.

    Небайдужі ветерани, які фахово обізнані із ситуацією в Держрезерві упродовж кількох останніх років просто-таки сурмлять (агов суспільство! Привіт, політикум!) про те, що в державних запасах є величезні дірки. Надто в забезпеченні дизпаливом, яке необхідне нашій бронетанковій техніці (особливо перед загрозою повномасштабного вторгнення). Про можливість такого вторгнення останнім часом небезпідставно заявляють і розповідають експерти. https://www.youtube.com/watch?v=GsCsk0EtSqk&t=16s

    З дизпаливом "кризовий менеджер" Вадим Мосійчук утнув геть ахову річ. За повідомленнями знаючих людей було закуплене арктичне пальне десь приблизно на 500 мільйонів бюджетних гривень, яке в наших помірних широтах просто не використовується. Ну не воює Україна в арктичних широтах і не веде там господарську діяльність. То навіщо воно тоді державі ? А от ще цікавий факт про дизпаливо. Ще 06.09.2016. Генеральна прокуратура України почала розслідувати кримінальну справу про закладку некондиційного палива на нафтобазу "Комбінат "Рекорд" м. Житомир в кількості 18 тис. тон на суму 313,4 млн. грн. Печерським районним судом м. Києва 19.10.2017 р. за клопотанням прокуратури м. Києва на це паливо накладено арешт.

    Не менш дивна історія склалася в держрезерві і з запасами державного зерна. Якщо уважно прочитати лист Мінекономрозвитку від 28.12.2017. вих.№2715-01/48858-01 (оприлюднено 08 жовтня 2018 р. о 20-00 на телеканалі ZIK під час телепередачі "Вадим Мосійчук, голова Державного агентства резерву України, у програмі HARD з Влащенко") то можна побачити цікавий факт. Всупереч вимогам Закону у грудні 2017 року, тобто наприкінці маркетингового року, без дозволу Уряду Голова держрезерву самовільно здійснив реалізацію недоторканого запасу зерна державного резерву. Законом передбачено, що відпуск зерна може відбуватися тільки за умови попереднього закладення до державного резерву необхідної кількості зерна. Упродовж 2018 року державні запаси зерна так і не були поповнені. Таким чином, запаси зерна державного резерву становлять 5% від затвердженого Урядом рівня накопичення. У разі виникнення необхідності це дозволить забезпечити лише двохтижневий термін життєдіяльності держави, замість передбаченого двохмісячного терміну. Вам смішно ? Мені не смішно. Про дивні маніпуляції із зерном читайте за цією інтернет-адресою: http://www.ukrpress.info/2017/02/23/vadim-mosiychuk-dribniy-zernoviy-aferist-z-derzhrezervu/

    Однак, на всі питання журналіста про пусті комори, нараховані і несплачені державними підприємствами податки і завдані мільйони збитків державі пан Мосійчук під час публічного звіту у грудні 2017 року банально "відмазувався" і навіть нахамив у стилі такого собі римського патриція. Своїх опонентів він зневажливо назвав "Че́рнь". Дослівно — це рядові представники якого-небудь громадського середовища, суспільної верстви. Духовно обмежене середовище, маса, верства і таке інше, позбавлена високих помислів і бажань. До пори - до часу все це Вадиму Мосійчуку сходило з рук. Подейкують, що попервах до нього благоволив Міністр Кабінету Міністрів пан Саєнко. Однак, через перманентну, небезпідставну (з огляду на документи і факти) критику фахових активістів правоохоронно-судове "кільце" навколо кризового менеджера почало стискатися. І головне, як вже неодноразово зауважували експерти і волонтери, війна є потужним мотиватором для реформ. Вона виносить на загал проблеми, корупцію і непрофесійність. Чи не настав момент істини і для головного комірника, коли в країні настає година «Ч».

    Коли всього вистачає, але вистачає не повністю, або як керівник Держрезерву "розколовся" у ток-шоу Hard з Влащенко у жовтні 2018 року.

    https://zik.ua/tv/video/179551

    Спочатку пану Мосійчуку вдавалося досить спритно відповідати на запитання журналістки і навіть підміняти поняття. Так, зокрема, на питання про наявність медичних препаратів, вакцин в Резерві країни, Мосійчук досить вдало пересмикнув і почав відповідати про (увага!) апарати для рентгену. Дещо потішно також сприймалася його фраза про дві країни – Боснію і Герцеговину. Натомість, навіть школяреві відомо, що це одна і та ж само країна. Теж "проканала" і його розбіжність з опонентами (яких Мосійчук не визнає) про кількість економічно активних підприємств Резерву. У Мосійчука їх 14, натомість активісти говорять про 10. Та журналістка крок за кроком робила свою справу впродовж 50 хвилин. І наприкінці програми виявилося, що в Резерві зерна закладено набагато менше від потреби, а так званий, і кровно необхідний в умовах війни мобрезерв – майже відсутній. Відповіді Голови держрезерву були у стилі що "вистачає всього, але вистачає не повністю".

    Кільце навколо "СЕО" стискається

    Як заявляв "кризовий менеджер" під час запису телепередачі 02 10.2018. – немає жодних підстав для критики на його адресу і для порушення кримінальних проваджень проти нього. Проте нам достеменно відомо що уже на другий день Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2018 р. №695-р «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» Уряд оголосив Вадиму Мосійчуку догану. Див. за інтернет-адресою: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-prityagnennya-do-disciplinarnoyi-vidpovidalnosti

    А вже через два дні після запису цієї телепередачі 04 жовтня 2018 року правоохоронці повідомили голові Держрезерву про підозру в службовій недбалості, унаслідок чого державним інтересам завдані збитки на суму понад 6 мільйонів гривень. 05 жовтня 2018 р. Голосіївський районний суд відпустив пана Мосійчука під особисте зобов’язання. Суд також зобов’язав керівника Держрезерву здати документи для виїзду за кордон.

    https://www.radiosvoboda.org/a/news-derzhrezerv-sud/29528076.html

    То скільки ще треба завдати збитків державі, щоб Уряд звільнив "СЕО" з посади, а правоохоронні органи і спецслужби зробили свої висновки ?

    Георгій Удайський, журналіст.

    Далі буде.